Шановні колеги! Дорогі друзі!

Сьогодні, у річницю хрещення Київської Русі, ми вперше відзначаємо День української державності. І це дуже символічно, адже Україна одночасно є молодою державою і має тривалу й багату історію. Історія та культура – головний і найцінніший спадок, що його ми отримали від десятків поколінь наших предків.

У нашому минулому чимало трагічних, але не менше й героїчних сторінок. Нині епос про Україну як країну вільних людей знову оживає – вже у нас на очах. І ми дивуємося пророчості Шевченкового «Заповіту», поетичних рядків Василя Симоненка: «Україно, ти моя молитво, ти моя розпуко вікова… Гримотить над світом люта битва за твоє життя, твої права». Українці справді запекло боряться за своє – вони надто довго були бездержавним народом «в приймах» у чужих імперій, аби тепер не берегти всього, що мають. А новітній ворог в особі росії прагне не просто зруйнувати наші життя і матеріальні блага. Його мета – стерти нашу ідентичність, позбавити нас історичної пам’яті, присвоїти нашу історію. Історію великої східноєвропейської цивілізації, частиною якої наш ворог – за духом, а не буквою – ніколи не був.

…Власне, держава – це завжди передусім громадяни. Люди, які працюють заради спільної ідеї, створюють, насичують смислами, захищають спільний простір, комфортний і безпечний для всіх. Те, якою є і якою може бути Україна, залежить виключно від кожного з нас. Від того, що ми робимо (або чого не робимо) кожен на своєму місці й у належний час. Будьмо свідомі цієї простої істини, за пригадування якої нам, на жаль, доводиться платити кров’ю, потом і сльозами.

Певен, що все недаремно. Вірю, що ми неодмінно переможемо. Мусимо перемогти. В пам’ять про наше минуле, в ім’я нашого майбутнього.

Низько вклонімося і схилімо голови перед нашими захисниками, завдяки яким сьогодні ми маємо змогу святкувати День української державності.

Слава Україні та її героям!

З глибокою повагою Президент Національної академії наук України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ