Сергій Михайлович Гершензон (1906-1998)
Академік НАН України Сергій Михайлович Гершензон – видатний вчений із світовим ім’ям у галузі молекулярної біології та молекулярної генетики, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної праці, один із засновників Інституту молекулярної біології і генетики НАН України та перший його керівник.
Академік С.М.Гершензон – автор наукового відкриття "Свойства экзогенных ДНК (дезоксирибонуклеиновых кислот) вызывать избирательные мутации генов" (зареєстровано в 1947 р.). Короткий зміст відкриття: експериментальні дослідження здатності екзогенних ДНК, синтетичних полінуклеотидів і вірусів спричиняти вибіркові мутації генів (на біооб’єктах різного походження, в умовах in vitro та in vivo). Автор висловив припущення, що ДНК може відігравати важливу роль в обох найважливіших генетичних процесах – спадковості і мінливості. Досліди, проведені ним на класичному генетичному об'єкті – плодовій мушці дрозофілі, показали, що введення в організм дрозофіл препарату ДНК, виділеного з зобної залози теляти, викликає виникнення генних мутацій. Дані цих дослідів виявили особливості мутагенної дії нуклеїнових кислот: специфічність – здатність викликати мутації одних генів і не впливати на інші, а також подовжений мутагенний ефект у наступних поколіннях, які безпосередньо не контактували з ДНК (генетична нестабільність). У ході досліджень було показано, що вибіркову, мутагенну дію мають ДНК, виділені з різних джерел – з тканин рослин, безхребетних і хребетних тварин, з вірусів, а також інші нуклеїнові кислоти – рибонуклеїнові (РНК) і синтетичні аналоги обох цих нуклеїнових кислот (синтетичні полінуклеотиди). Кожен з цих препаратів вибірково викликає мутації певних генів. Для пояснення цих невипадкових ефектів С.М. Гершензон сформулював інсерційну гіпотезу мутагенної дії екзогенної ДНК, де провів аналогію з поведінкою природних мобільних генетичних елементів (МГЕ) як потужних факторів впливу на мінливість і адаптацію живих систем. Висновки досліджень С.М. Гершензона та його учнів з мутагенної дії ДНК були незалежно підтверджені в багатьох вітчизняних і закордонних лабораторіях на різних модельних об’єктах від бактерій до ссавців. Наукове значення відкриття висвітлює першочергову роль ДНК в явищі мінливості та перебігу мутаційного процесу і відповідає сучасним уявленням щодо обміну чужорідними послідовностями ДНК в природі, які є джерелом геномних інновацій, завдяки яким об’єкти набувають нових важливих функцій. Практичне значення цього відкриття полягає у формуванні принципів направленого мутагенезу, який широко використовується у сучасній генній інженерії та біотехнології, а також практичній селекції.
С.М.Гершензон – лауреат двох Державних премій України: за монографію "Основи современной генетики" (1981) та за цикл наукових робіт "Мутагенна дія нуклеїнових кислот і вірусів" (1998, посмертно). За чільний внесок у розвиток генетики С.М. Гершензон був нагороджений медалями ім. Грегора Менделя Чехословацької академії наук та ім. М.І. Вавилова АН УРСР.
На відзначення непересічних заслуг дослідника перед наукою Президія НАН України заснувала премію імені С.М.Гершензона за видатні досягнення в галузі молекулярної біології, молекулярної генетики та молекулярної біофізики (2003).
ЛАУРЕАТИ ПРЕМІЇ НАН УКРАЇНИ ІМЕНІ С.М.ГЕРШЕНЗОНА
2024
Філоненко Валерій Вікторович" член-кореспондент НАН України, д.б.н., професор, завідувач відділу сигнальних систем клітини ІМБГ НАН України |
||
Цикл праць «Відкриття та функціональна характеристика нового типу посттрансляційної модифікації протеїнів – КоАлювання» Постанова Президії НАН України від 6 березня 2024 року "Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2023 р." |
2018
Кашуба Володимир Іванович д.б.н., професор, завідувач відділу молекулярної онкогенетики ІМБГ НАН України |
||
Цикл робіт "Нові гени-супресори росту пухлин та пухлино-асоційовані гени у злоякісних новоутвореннях людини" Постанова Президії НАН України "Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2017 р." |
2015
Кунах Віктор Анатолійович, член-кореспондент НАН України, д.б.н., професор, завідувач відділу генетики клітинних популяцій ІМБГ НАН України |
||
Монографія "Мобільні генетичні елементи і пластичність геному рослин" Постанова Президії НАН України "Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2014 р." |
2012
2009
2007
Лівшиць Людмила Аврамівна д.б.н., професор, завідувач відділу геноміки людини ІМБГ НАН України |
Лукаш Любов Леонідівна д.б.н., старший науковий співробітник, завідувач відділу генетики людини ІМБГ НАН України |
||
Цикл наукових праць "Мутаційний процес у популяціях клітин ссавців і природа генних мутацій, що спричиняють тяжкі спадкові захворювання людини" Постанова Президії НАН України від 28.02.2007 р. № 52 "Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2006 р." |
2005
Риндич Алла Володимирівна член-кореспондент НАН України, д.б.н., професор, завідувач відділу функціональної геноміки ІМБГ НАН України |
||
Цикл наукових праць "Структура і експресія еукаріотичних і вірусних генів" Постанова Президії НАН України від 06.04.2005 р. № 69 "Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2004 р." |
Посилання
- Гершензон Сергій Михайлович
- Премія НАН України імені С. М. Гершензона
- О.В. Романець. Наукова діяльність ученого-генетика С.М. Гершензона в контексті суспільно-політичних умов (до 100-річчя від дня народження). Наука та наукознавство, 2006, № 1
- Засновник наукової школи молекулярної біології та генетики. Доповідь академіка НАН України Г.В. Єльської. ISSN 0372 6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4